Іоганн Себастьян Бах - Лекція-концерт до 330-річниці з дня народження
Бах! Найвеличніший композитор усіх часів і народів! Це коротке ім'я увійшло в історію як постріл, як вибух. Воно знайоме кожній людині в цивілізованому світі. Минуло вже майже 300 років, як написано його твори, з'явилося багато іншої музики, але творчість Баха досі є недосяжною вершиною світової музичної спадщини. За словами музикознавця академіка Б. Асафьева, «В. С. Бах - такий гігант, що сприймається не як особистість, а як потужна творча лабораторія».
Йоганн Себастьян Бах народився в 1685 році в невеликому німецькому містечку Ейзенахі, в Тюрінгії, в центрі Німеччини. В той час Німеччина була не цілісною країною, а складалася з трьохсот окремих князівств, в яких правили спадкові принци і герцоги. Всі вони любили замки і палаци. У більшості з них були свої оркестри, хори, органи; завдяки цьому у багатьох музикантів була робота. Так, у герцога Саксонського перебував на службі Йоганн Алоізій Бах - батько майбутнього композитора. Предки Баха здавна славилися своєю музикальністю. З роду Бахів виходили флейтисти, трубачі, органісти, скрипалі. Врешті, кожного музиканта в Німеччині почали називати Бахом і кожного Баха - музикантом.
У їхній родині було 8 дітей, четверо з яких померли в дитинстві. Батько навчив його грати на скрипці. Хлопчик мав чудовий голос і співав у церковному хорі. Ніхто не сумнівався в його майбутній професії: маленький Бах повинен був стати музикантом. Коли Йогану Себастьяну було дев'ять років, померла його мати, а коли виповнилося 10 - помер батько. Це був жахливий час для сім'ї. Хлопчика віддали на виховання старшому брату, органісту міста Ордруфа - Йогану Крістофу Баху. Брат навчив його грати на клавірі і допомагав у складанні творів. В Ордруфі була хороша школа і протягом 5 років Бах був найкращим учнем.
У Крістофа був збірник творів знаменитих тоді композиторів Пахельбеля, Букстехуде. Але цей збірник модної музики старший брат замикав у заґратованій шафі, щоб Йоганн Себастьян виріс не «зіпсований» і не втратив повагу до загальновизнаних музичних авторитетів.
Однак ночами юний Бах примудрявся якимось хитрим способом підчепити і витягнути з-за ґрат нотний збірник... Він потай переписував його для себе, але вся складність полягала в тому, що дістати свічки було неможливо і доводилося користуватися тільки місячним світлом.
Цілих шість місяців десятирічний Йоганн Себастьян ночами переписував ноти, але, на жаль... Коли героїчна праця наближалася до завершення, Йоганн Крістоф застав молодшого брата на місці злочину і відібрав у непокірного і оригінал, і копію...
Горе Баха не знало меж, в сльозах він закричав:
- Раз так, я сам напишу таку музику, напишу ще краще!
Брат розсміявся у відповідь і сказав:
- Іди спати, базіка.
Але Йоганн Себастьян не кидав слів на вітер і свою дитячу обіцянку виконав...
У п'ятнадцять років Йоганн Себастьян вирішив самостійно заробляти собі на життя. Кілька разів він переїжджав з міста в місто: Aрнштадт, Люнебург, Гамбург, Веймар, Кьотен, Лейпціг. Майже завжди причина переїзду була одна і та ж - погані умови праці, принизливе становище музиканта. Він постійно вивчав музику великих німецьких, італійських і французьких композиторів. В Арнштадті Бах зустрів своїх родичів, серед яких - кузину Марію Барбару, до якої прикипів душею. Але робота в цьому місті складалася невдало. Він відпросився з'їздити в Любек, щоб послухати гру прославленого органіста Букстехуде, залишивши кузину чекати його повернення. Висока майстерність Букстехуде зворушила Баха. Захоплений, він забув про свою службу і замість місячної відпустки пробув в Любеку близько чотирьох місяців. У місті, де він служив, вибухнув справжній скандал. Церковне керівництво учинив над ним справжній суд: Бах вводить в хорали багато чудернацьких варіацій; раніше органіст Бах грав занадто довго, а тепер впав в іншу крайність і став грати дуже коротко і т. п. Це зробило положення Баха в Арнштадті нестерпним, і він був змушений звільнитися.
У 1707 році Бах одружився на своїй кузині Марії Барбари. Оскільки вона належала до роду Бахов - то скоріше всього теж була музично обдарованою. Вони були гармонічною парою. У них народилося 5 дітей, з яких двоє померли в дитинстві.
У Веймарі Бах став найкращим спеціалістом по органу. Орган спокон віку вважається королем музичних інструментів. Цей гігант складається з декількох тисяч труб і 3-5 клавіатур. Крім того, є клавіатура для ніг, на якій виконують самі низькі звуки. А ще є велика кількість перемикачів різних регістрів. Тому орган звучить як цілий оркестр! Баха запрошували перевіряти органи в інших містах. При цьому він часто дивував клієнтів цілими концертами. В імпровізаціях за органом його майстерність було неперевершеною.
Розповідають, що Баха було запрошено в Дрезден для участі в змаганні із знаменитим в той час французьким органістом і клавесиністом Луї Маршаном. У призначений день у великому зібранні Маршан заграв блискучу французьку арію. Коли він взяв останній акорд, слухачі відреагували гучними оплесками. Слідом за тим попросили зіграти Баха.
Йоганн Себастьян несподівано заграв ту ж саму арію, яку тільки що виконував Маршан. Причому, незважаючи на те, що він тільки що почув її вперше в житті, Бах безпомилково повторив усі варіації, одну за одною, і грав із збереженням всіх прикрас французького віртуоза, а потім перейшов до варіацій власного винаходу, набагато більш витончених, важких і блискучих... Коли він закінчив і встав з-за інструменту, розпочався приголомшливий грім оплесків. Всі зрозуміли, хто грав краще - француз або німець. Проте було вирішено, що музиканти зійдуться ще раз для музичного змагання.
Але в призначений вечір Маршан не з'явився. Пізніше з'ясувалося, що француз просто втік...
Іншого разу, у місті Касселі, Бах здивував своїх слухачів, виконавши соло на педалі органа. Такий успіх не запаморочив Баху голову, він завжди залишався дуже скромною і працьовитою людиною. Однак постійно чуючи на свою адресу захоплені відгуки, Бах незмінно відповідав:
- Моя гра не заслуговує такої піднесеної уваги і похвал, панове мої! Адже мені тільки й треба всього-навсього потрапляти пальцями по належних клавішах в певний час - і тоді інструмент грає сам...
У 1717 році Бах з родиною переїхав у Кьотен. При дворі принца Кьотенського не було органу. Тому там Бах писав клавірну і оркестрову музику. В обов'язки композитора входило керувати невеликим оркестром, акомпанувати співу принца і розважати його грою на клавесині. З легкістю справляючись із своїми обов'язками, Бах весь вільний час віддавав творчості. У Баха було багато учнів. Його прості способи навчання грі і композиторству ретельно були записані його синами.
Бах створив новий метод постановки руки. Якщо до нього на клавесині грали рівними пальцями і частіше тільки 2, 3 і 4-м, то у Баха вже застосовується заокруглена кисть і використовуються 1-й і 5-й пальці. В Кетені були створені двоголосні і триголосні інвенції, прелюдії і сюїти. Більшості з них притаманний поліфонічний склад. «Поліфонія» - грецьке слово означає «багатоголосся». Ці п'єси композитор писав для занять зі своїми старшими синами. Інвенция в перекладі з латині - «вигадка, винахід». В інвенциях один голос як би наздоганяє інший з деяким запізненням, повторюючи ту ж саму мелодію.
Анекдот : Одного студента-піаніста професор змушував на уроці грати все дуже повільно. Студенту в такому темпі страшенно нудно було грати, і він якось, прийшовши на заняття, сказав професорові:
-Ви знаєте, сьогодні вночі у сні до мене приходив Бах і сказав, що ось цю фугу треба грати швидше.
Професор нічого не відповів. Заняття тривало, як зазвичай...
На наступному уроці професор говорить студентові:
-Ви знаєте, сьогодні вночі до мене уві сні приходив Бах. Так ось: він сказав, що він Вас не знає!
В 1720 році, коли Бах був з князем у від'їзді, померла його дружина Марія Барбара, залишивши його з 4-ма малолітніми дітьми. У таких випадках прийнято було терміново одружитися. Через півтора року Бах одружився на дочці придворного трубача - Ганні Магдалені Вілкє. Вона була співачкою. Їй на той час було 20 років. Ганна Магдалена народила йому 13 дітей. Її ім'я згадується в 2-х збірниках для клавесина «Нотний зошит Анни Магдалени Бах», які вони склали разом з Іоганом Себастьяном для своїх дітей.
Здавалося, що все складалося благополучно. Але ні! Князь одружився на жінці, яка не любила музики, і Баху довелося шукати нове місце роботи. З Кьотена в 1723 році Бах переїхав в Лейпціг, де залишився до кінця свого життя. Тут він зайняв посаду кантора (керівника хору) співочої школи при соборі Святого Фоми. Йому довелося прийняти обмежені для себе умови. Сім'я жила в кімнатах при церкві. Ганна Магдалена лишилася без роботи, тому, що у церкві співали тільки хлопчики і чоловіки. Вона підробляла на весіллях, похоронах і тому подібне... Їхні діти змогли закінчити школу і поступити до університету. Поряд з обов'язками викладача, вихователя і композитора, у Баха були і такі приписи: «Не виїжджати з міста без дозволу пана бургомістра». Нелегко бути великим композитором і виконавцем!
Незважаючи на всю безмежну доброту і простодушність, Бах часом бував сварливим і запальним. Одного разу на репетиції другий органіст церкви св. Фоми, граючи, допустив невелику помилку... Розсердившись і не знайшовши під рукою чим би запустити в недотепу-музиканта, Бах в роздратуванні зірвав з себе перуку і жбурнув нею у органіста.
- Тобі треба чоботи шити, а не грати на органі! - закричав Йоганн Себастьян.
Тим не менш, посада в Лейпцігу була престижною. Лейпціг був культурним центром у Німеччині. Бах брав активну участь у музичному житті міста. З великим успіхом Бах виступав у концертах світської музики як соліст і диригент. Спеціально для концертів він написав багато творів: кантати, Високу месу, «Страсті по Іоанну», «Страсті за Матфієм» - це розповідь про страждання і смерть Ісуса Христа в описі євангелістів Іоанна та Матвія. У їх виконанні беруть участь солісти, хор, оркестр, орган. А всього Бах написав понад 1000 творів у різних жанрах!
Але основна робота Баха - керівника школи півчих - приносила йому одні засмучення і неприємності. Півчі хлопчики голодували, були погано одягнені. Невисокий був і рівень їх музичних здібностей. Оркестр школи був більш ніж скромний: чотири труби і чотири скрипки! Усі прохання про допомогу школі, подані Бахом міському начальству, залишалися без уваги. Відповідати ж за все доводилося кантору.
Єдиною втіхою були для нього лише творчість та сім'я. Сини, що підросли, були талановитими музикантами. Ще за життя батька вони стали відомими композиторами. Добре співала і старша дочка Баха. Для своєї родини Бах складав вокальні та інструментальні ансамблі. Серйозний і строгий Бах вмів і пожартувати!
Старий композиторський анекдот:
Один студент-композитор скаржиться іншому:
- "Ось, через тиждень треба фугу написати, а я навіть не знаю, як підступитися." -
- "А ти візьми фугу свого професора та й перепиши її задом-наперед "..
- (мало не плачучи) "Та пробував я!!! Бах виходить!!!"
Останні роки життя композитора були затьмарені серйозною хворобою очей. Після невдалої операції Бах осліп. Смерть Баха в 1750 році залишилася майже не поміченою. Про нього швидко забули.
Інтерес до музики Баха виник майже через сто років після його смерті: в 1829 році було вперше виконано найбільший твір - «Пристрасті за Матфієм». А музиканти всього світу грають музику Баха, вражаючись її красою і майстерністю. У перекладі з німецької - «Бах» - означає «струмок». Великий Бетховен сказав про Баха: «Не струмок! - Море повинно бути йому ім'я».
