| Главная » Статьи » Статьи и лекции |
П.І. Чайковський - Лекція до 175 річниці з дня народження
Автор: викл. Ісакова Т.С. Ви чуєте урочисті акорди Концерту для фортепіано з оркестром. Раз на 4 роки у Москві проводиться Міжнародний конкурс музикантів-виконавців і ця музика звучить у фіналі як Апофеоз високому мистецтву. Її автор - Петро Ілліч Чайковський . Свою творчість він присвятив людині, її любові до Батьківщини, до природи, її прагненням до щастя, мужній боротьбі з темними силами зла. Великий російський композитор народився у далекому уральському місті Воткінськ 25 квітня 1840 року в сім'ї гірничого інженера. Він ріс в атмосфері батьківської любові. Правдивий, чуйний, уважний до людей хлопчик з ранніх років завоював велику любов усіх оточуючих. У 10 років його віддали вчитися в петербурзьке Училище правознавства, батьки бачили його юристом, але Музика все більше заповнювала його життя. Він став співати в хорі Училища; брав уроки музики; слухав опери та концерти. Завжди веселий, допитливий, з великим колом різноманітних інтересів, він з головою поринув у світ задоволень. Незабаром відбулася перша поїздка Чайковського за кордон. Він об'їздив пів- Європи. Повернувшись додому, він раптом з особливою гостротою відчув всю нікчемність, всю порожнечу пустотливого світського життя. Приходить тверде рішення - присвятити себе музиці! Вже будучи чиновником Міністерства юстиції, в 1862 році він подає заяву на вступ до Петербургської консерваторії, яка щойно відкрилася. Це був перший в Росії вищий навчальний заклад такого типу, де директором став композитор Антон Рубінштейн. Родичі Петра Ілліча були надзвичайно засмучені тим, що молодий чоловік виявився зовсім не здатним до служби і, покинувши Міністерство юстиції, поступив у консерваторію. Дядько майбутнього великого композитора обурено відчитав "телепня" Петю: - Ах, Петю, Петю, яка ганьба! Проміняв юриспруденцію на дудку! Але Петя так завзято взявся за навчання, дивуючи всіх своєю енергією : «Для мене праця необхідна як повітря,- писав він.- Як тільки я дозволю собі неробство, мене починає долати туга, невдоволення собою, навіть ненависть до самого себе. Єдиний засіб піти від цих болісних сумнівів - це взятися за нову працю... Тільки праця рятує мене». Звання вільного художника і срібна медаль увінчали 3 роки напруженої роботи. Але Чайковський не спочиває на лаврах і приймається за складання симфонії. Він назвав її «Зимові мрії». Образи симфонії №1 навіяні природою і поезією. Це перша симфонія, створена російським композитором, який отримав у себе на батьківщині, в Росії професійну музичну освіту. В 1866 році, прийнявши запрошення Миколи Рубінштейна (брата Антона Рубінштейна), Чайковський переїхав до Москви, щоб стати професором Московської консерваторії. 12 років він викладав курси теорії, гармонії, інструментування і твори. Тут його творча діяльність досягла великого розквіту. У 1860-70-х роках встановилися міцні зв'язки Чайковського з композиторами «Могутньої купки». До цього об'єднання входили Бородін, Мусоргський, Кюї, Римський-Корсаков і Балакірєв. Композитори обмінювалися записами народних пісень. До московського періоду відноситься створення великої кількості найрізноманітніших творів: опери, симфонії, квартети, увертюри «Гроза», «Гамлет», «Ромео і Джульєтта». Герої його творів - сильні особистості, збурені величезною пристрастю. Вони гинуть в боротьбі, але не миряться з насильством. Фортепіанний цикл «Пори року» складається з 12 п'єс за кількістю місяців у році. Це програмний твір. Кожна п'єса має свою назву і поетичний епіграф з віршів російських поетів. Наприклад: №1 Січень «У каміна», №4 Квітень «Пролісок», №10 Жовтень «Осіння пісня». Вашій увазі: №5 Травень «Білі ночі». Какая ночь! На всем какая нега! Благодарю родной полночный край! Из царства льдов, из царства вьюг и снега Как свеж и чист твой вылетает Май! (А.Фет) А влітку на канікули Чайковський зазвичай виїжджав на південь України - там жила його сестра Олександра Іллівна, яка вийшла заміж за сина декабриста Давидова. Сестра була безмежно рада приїзду улюбленого брата. Маєток Кам'янка (нині Черкаська область) за 40 років до того була місцем, де збиралися декабристи «Південного товариства». І, головне, туди приїздив Пушкін, який відбував на початку 20-х років Кишинівське вигнання. Родина Давидових була велика, дружна і щаслива. Чайковський любив дітей і приділяв їм багато часу. І діти відчували цю любов і прив'язувалися до нього, вбачаючи в ньому ніжного і турботливого друга. У Кам'янці Петро Ілліч написав «Збірник легких п'єс для дітей» -Дитячий альбом. Свій цикл він присвятив Володі Давидову, одному із своїх племінників, якому на той момент було 6 з половиною років. Цикл з 24 п'єс пов'язаний єдиною сюжетною лінією. У ньому представлений строкатий світ дитячих ігор, танців, вражень. Починається цикл «Ранковою молитвою», є декілька танців – Полька, Мазурка, Вальс. А далі композитор відправляє дитину в захоплюючу подорож по Європі. У циклі одна за одною йдуть Італійська, Німецька, Старовинна французька і Неаполітанська пісеньки. Ввечері справа йде до сну, і перед нами виникає образ бабусі з її вечірніми казками і мріями. З гострих акордів «Няниной казки» як би виростає нічний кошмар Баби Яги. Завершується збірка п'єсою «В церкві» - урочистого і просвітленого характеру. «Дитячий альбом» Чайковського є одним з кращих зразків дитячої музичної літератури. У 1877 році Петро Ілліч одружився на двадцятирічній Антоніні Мілюковой, колишній студентці консерваторії. Але шлюб виявився нещасливим, що призвело до важкого нервового потрясіння. Чайковський фактично втік з Росії і кілька років жив за кордоном. В цей час композитора взяла під своє фінансове заступництво Надія Філаретівна фон Мекк - велика прихильниця його таланту - одна з найбагатших жінок Росії, вдова великого промисловця, мільйонера. Допомога з її боку, що тривала до 1890 року, дозволила композитору спокійно займатися творчістю. Вона платила йому щорічно субсидію в 6 тисяч рублів. Багато цікавого про особистість Чайковського ми дізнаємося з його листування з фон Мекк, з якою він ніколи не бачився. За 13 років було написано 1200 листів! В Італії композитором були завершені Четверта симфонія і опера «Євгеній Онєгін». Це новий тип опери, яку сам Чайковський назвав «Ліричними сценами». В її основу лягли окремі глави геніального пушкінського роману у віршах. Центральним в опері є образ Тетяни, яку Чайковський любив більше всіх пушкінських героїв. Зміст опери: Літній вечір в садибі поміщиків Ларіних. Сама господиня і няня варять варення, дочки Тетяна і Ольга мріють. В гості приїжджають їх сусід Володимир Ленський, закоханий в Ольгу, і його друг Онєгін, який нещодавно прибув з Петербурга і нудьгує в сільській глушині. Тетяна глибоко схвильована зустріччю з Онєгіним, в ньому вона бачить свого обранця. Кімната Тетяни. Вона не може заснути і просить няню розповісти про її молодість. Поступово в душі Тетяни народжується нове почуття, вона пише Онєгіну лист, у якому освідчується у коханні. 2 картина опери цілком присвячена Тетяні. Вона пише Онєгіну лист-зізнання. На сцені не відбувається ніяких ефектних дій, але музика сповнена такої напруги! Характер героїні розкривається тут в русі: з наївною мрійливої дівчинки Тетяна перетворюється на пристрасно люблячу жінку. Наступного дня відбувається зустріч Тетяни з Онєгіним. Він зворушений щирістю Тетяни, але відповісти на її любов не може. В будинку Ларіних бал - на іменини Тетяни з'їхалося багато гостей. Провінція наводить на Онєгіна жорстоку нудьгу. Щоб помститися Ленському, він залицяється до Ольги. Ленський кидає Онєгіну виклик. Зимовим ранком на дуелі Онєгін вбиває Ленського. Минуло кілька років. В багатому особняку в Петербурзі зібралася знать. Серед гостей Онєгін, що повернувся з мандрів. Він, як і раніше, сумує. З'являється щасливий князь Гремін з дружиною, в якій здивований Онєгін впізнає Тетяну. Охоплений раптово спалахнувши коханням до неї, він вирішує домагатися побачення. В будинку Греминых Онєгін освідчується Тетяні в коханні. Тетяна щиро говорить йому, що як і раніше любить його. Але почуття обов'язку перемагає: «Але я іншому віддана і буду вік йому вірна!» Перше виконання опери відбулося силами студентів Московської консерваторії 17 березня 1879 року. Свою оперу Чайковський назвав «ліричними сценами». Усю увагу композитор зосередив на розкритті внутрішнього душевного світу своїх героїв. У цей період складання музики цілком захопило Чайковського. Багато подорожуючи по різних країнах (Італія, Швейцарія, Німеччина, Чехія та ін) і живучи в перервах то в Москві, то в Петербурзі, то у своєї сестри в Кам'янці, Чайковський ні на один день не припиняв своєї інтенсивної творчої праці. «Натхнення - рідкісна гостя, -говорив він, - яка не любить відвідувати ледачих». Починаючи з 1880-х років, його ім'я стає популярним не тільки в Росії, але і за кордоном. Чайковський з великим успіхом виступає в Європі як диригент симфонічних концертів, де виконуються його твори. У 1891 році пройшли концерти Чайковського в Америці, куди він був запрошений з нагоди відкриття найбільшого концертного залу - Карнегі-холу. У 1893 році в Англії Кембриджський університет присвоїв йому звання доктора права, як самому геніальному музиканту світу. Останні роки живе в Клину під Москвою. 16 жовтня 1893 року Чайковський диригував першим виконанням своєї 6 симфонії, а через кілька днів тяжко захворів. Хвороба виявилася смертельною. В ніч з 25 на 26 жовтня композитор помер. Життя великого російського музиканта обірвалося в той час, коли він був у розквіті сил і сповнений нових творчих задумів. Ним написано 10 опер, 6 симфоній, 3 балета, 3 концерти для фортепіано з оркестром, концерт для скрипки з оркестром, симфонічні увертюри, 105 романсів та ін. З 1958 року в Москві проводиться Міжнародний конкурс виконавців імені Чайковського. У Кам'янці проводиться дитячий конкурс піаністів. Дві консерваторії - Московська і Київська носять ім'я Петра Ілліча Чайковського. І завершити нашу зустріч я б хотіла темою кохання з увертюри «Ромео і Джульєтта», що звучить як гімн самому світлому почуттю на Землі.Вознесенськ, 2014 | |
| Категория: Статьи и лекции | Добавил: musikalka (18.03.2017) | Автор: Ісакова Т.С. | |
| Просмотров: 626 | Рейтинг: 5.0/2 | |
| Всего комментариев: 0 | |
